- розбракований
- -а, -е, спец.Дієприкм. пас. мин. ч. до розбракувати. || розбрако́вано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розбракований
Смотреть что такое "розбракований" в других словарях:
розбракований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
